Згадуючи свою останню поїздку до села, не можу не поділитися з вами тим розчаруванням, яке поступово вбиває в мене здібність милуватися прекрасним. Вся справа в людській недбалості та неповазі жителів села до природи, яка їх оточує. Причина мого незадоволення в тому, що місце, на якому раніше був збудований льонозавод, тепер стало звалищем сміття та пляшок, які викидають сюди жителі села. А головне те, що приблизно за 500 метрів від звалища відведена спеціальна площадка для сміття. Людям просто ліньки трохи проїхатись далі. Ну що зробиш, така особливість нашого менталітету, хтось викинув сюди один мішок сміття, а всі інші підтримали таку «ініціативу», зробивши тут звалище. Пейзаж, який раніше зеленів деревами, тепер зеленіє скляними пляшками….

Бережіть природу, якою ви ще поки маєте змогу милуватися щодня.

Переглянути фото

Духом національних традицій, а також радісного молодіжного свята було пройняте цьогорічне свято “Випускник-2010”.

Навіть того, що парад випускників через наказ Міністерства освіти перенесли на місяць наперед, було непомітно. Погода подарувала 29 травня чи не єдиний у місяці день без дощу!

До вашої уваги доступно 88 фотографій з цієї події.

Найближчими до живої землі, сонця, вітру і води залишаються українські села. Саме там ви можете почути чистий спів соловейка, голоси цвіркунів підвечір. Там стіни хати дихають (бо не оббиті вагонкою і не заклеєні шпалерами) і пам’ятають запах свіжоспеченого хліба. Там можна залізти на горище і знайти ,багато старих цікавих речей. Там старі дід і баба не уявляють себе без корови, курей, курчат, качок, собаки, кота, города, комори, дрів, соняшників, вишень…

У справжньому українському селі…

Село моє, для мене ти єдине
Для мене ти найкраще на землі.

Переважна більшість українців або народилися, або живуть в селах. Там, серед полів, лісів, лугів триває своє, не дуже зрозуміле сторонньому життя. Відходять покоління, приходять нові…

Що ми знаємо про своє село? Чи дослідили його історію? Чи розповіли про видатних людей? Чи поставили і вирішили проблеми?

На жаль, віддаленість від великих міст, ЗМІ ізолює сільські населенні пункти. Преса більше пише про те, що видно з редакційного вікна…

Гігантська армія людей, народжених в селах, перебралася до великих міст, зробила кар‘єру, чогось досягла в житті. На малій батьківщині буваємо все рідше – справи, сім‘ї, клопоти… З батьками можна мало не щодня говорити за пільговим тарифом з мобільного… Відриваємося…