Село моє, для мене ти єдине, для мене ти найкраще на землі, частинка серця й України, в тобі мої всі радощі й жалі...

Вечір ходить за селом, кута землю тихим сном, – сплять тополі в чистім полі, вітер вклався під млином...

Моє село з духм’яними садами, біля очей суха долоня мами…сорочка вишиванка і калина - це сама найрідніша Україна...

Місток, човни і перші хати, стежина граючись веде, мені не треба поспішати, давно мене ніхто не жде...

Часто, для годиться, їжджу до криниці - тату й мамі низько поклонюсь сяду, посумую, нишком поміркую, та води криничної нап’юсь...

І знову ця знайома стежка в полі, петля, в’юнить до рідного села, що маячать ген-ген на видноколі...

Отут стояла наша хата, де верби стали молоді, мої маленькі ноженята, тут часто бігали тоді…

Тут все моє і тут я вдома, стежину кожну я впізнав, зростає радість, гасне втома, тут все моє, я тут зростав.

Я тут зростав на вільнім полі, зігрітий сонцем золотим, частенько тут блукав у житі, пташині слухав голоси...

Садок вишневий і верба крислата, ставок і луг, і батьківський поріг, пишаюсь вами, бережу вас свято, і низько вам вклоняюся до ніг...

І надія в серці потайки іскриться, час бо відродити вже село, доки не зміліла татова криниця, доки б’є фонтаном джерело.

Я полюбив твої сади, розлогі верби над водою, де б я не був, де б не ходив - тут все пов’язане з тобою

Ах знали б ви, як там цвітуть сади, як мамин голос з поміж літ лунає, як мучаться в полях наші батьки, ах Холоневичі село його кохаю...

Село моє стоїть в поліськім краї, круг нього розстелилися ліси, і ніжно там так соловей співає, про рідний край, про батьківські хати...

Там небокрай удвічі голубіший, і сонце гріє в сто разів сильніше, там мамині весною пахнуть квіти, і батьків урожай буяє восени.

Навіки в пам’яті моїй залишиться село, село де річечка журчить, над річкою верба шумить, і рано-вранці на зорі співають свої пісні солов’ї.

Рікою час біжить бурхливо, на жорнах долі – списки дум, додався біль людський і сум. У слів дорогоцінне мливо.

 

Фестиваль «Хто співає – той молиться двічі» – у Холоневичах

Фестиваль «Хто співає – той молиться двічі», приурочений до 1025-річчя хрещення Київської Русі, вперше відбувся в селі Холоневичі Цуманського деканату. Фестиваль духовної пісні відбувся 10 листопада, – повідомили у прес-службі волинської єпархії.

Учитель року – 2013

З 18 по 21 грудня 2012 року в районі проходив І (районний) тур Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2013» у трьох номінаціях: «Інформатика», «Фізика», «Музичне мистецтво».

Божественна Літургія 14 листопада 2012 р

Холоневичі церкваМитрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив урочисту Божественну Літургію та освятив відреставровану верхню купольну частину храму Безсрібників і чудотворців Косми й Даміана с. Холоневичі Цуманського деканату з нагоди престольного свята і 15-річчя освячення церкви.

З шкільного альбому “50 років радянської влади”

Наумович Болеслав ( перший директор школи) 1939 рік