Село моє, для мене ти єдине, для мене ти найкраще на землі, частинка серця й України, в тобі мої всі радощі й жалі...

Вечір ходить за селом, кута землю тихим сном, – сплять тополі в чистім полі, вітер вклався під млином...

Моє село з духм’яними садами, біля очей суха долоня мами…сорочка вишиванка і калина - це сама найрідніша Україна...

Місток, човни і перші хати, стежина граючись веде, мені не треба поспішати, давно мене ніхто не жде...

Часто, для годиться, їжджу до криниці - тату й мамі низько поклонюсь сяду, посумую, нишком поміркую, та води криничної нап’юсь...

І знову ця знайома стежка в полі, петля, в’юнить до рідного села, що маячать ген-ген на видноколі...

Отут стояла наша хата, де верби стали молоді, мої маленькі ноженята, тут часто бігали тоді…

Тут все моє і тут я вдома, стежину кожну я впізнав, зростає радість, гасне втома, тут все моє, я тут зростав.

Я тут зростав на вільнім полі, зігрітий сонцем золотим, частенько тут блукав у житі, пташині слухав голоси...

Садок вишневий і верба крислата, ставок і луг, і батьківський поріг, пишаюсь вами, бережу вас свято, і низько вам вклоняюся до ніг...

І надія в серці потайки іскриться, час бо відродити вже село, доки не зміліла татова криниця, доки б’є фонтаном джерело.

Я полюбив твої сади, розлогі верби над водою, де б я не був, де б не ходив - тут все пов’язане з тобою

Ах знали б ви, як там цвітуть сади, як мамин голос з поміж літ лунає, як мучаться в полях наші батьки, ах Холоневичі село його кохаю...

Село моє стоїть в поліськім краї, круг нього розстелилися ліси, і ніжно там так соловей співає, про рідний край, про батьківські хати...

Там небокрай удвічі голубіший, і сонце гріє в сто разів сильніше, там мамині весною пахнуть квіти, і батьків урожай буяє восени.

Навіки в пам’яті моїй залишиться село, село де річечка журчить, над річкою верба шумить, і рано-вранці на зорі співають свої пісні солов’ї.

Рікою час біжить бурхливо, на жорнах долі – списки дум, додався біль людський і сум. У слів дорогоцінне мливо.

 

Свято Господнього Воскресіння 2016

В ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (великодня Служба Божа), святяться паски і яйця.

Священик щедро окропив прихожан та кошики свяченою водою, вітаючи їх словами: “Христос воскрес!”

Уродженець села Холоневичі Сергій Мерчук керуватиме новою поліцією Рівного

Уродженець села Холоневичі Сергій Мерчук керуватиме новою поліцією міста Рівне. Сьогодні у Рівному заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий представив керівника патрульної поліції – Мерчука Сергія Юрійовича.

Без лікаря в селі – хоч плач

Села Холоневичі і Липне Ківерцівського р-ну – найближчі сусіди, хоч і найбільше віддалені від райцентру. Ходять-їздять люди туди-сюди і живуть собі дружно. А тепер у них ще й спільна «болячка» взялася: у Холоневичах, бідкаються місцеві, збираються закрити амбулаторію, а в Липному ще гірше – був колись стоматолог, а тепер від нього лишалися хіба добра згадка, порожній кабінет та… зубний біль, позбутися якого можна хіба у Цумані, Ківерцях, Луцьку чи й сусідній Рівненщині. А то – неблизько.

Диво-плита на дровах

І їсти готово, і вода гаряча, і за світло гроші не «жере»!

Три в одному: як натопити хату, зготувати їжу та одночасно нагріти води кількома оберемками дров, цей «місцевий кулібін» вигадав іще років 15 тому. Зараз Олександр Панасюк із с. Холоневичі Ківерцівського р-ну й сам не береться пояснювати, де воно все взялося в його голові. І «погуглити» тоді не було де, і ніхто такого не робив, бо ж усі ставили бойлера окремо на світло. Словом, саме так вийшло.

Вечір – зустріч з матерями, дружинами воїнів АТО

Вечір – зустріч з матерями, дружинами воїнів АТО в Холоневичівському БК.

Коли на землю ступає весняна прохолода, а в повітрі витають святкові промінчики сонця- це значить, що до нас приходить свято весни – 8 Березня. Це єдиний день в році, коли жінка стає королевою, єдиною і неповторно для свого коханого чоловіка.

На Волині руйнується історична пам’ятка

У селі Холоневичі, що у Ківерцівському районі, уже близько 100 років існує унікальна історична пам’ятка місцевого значення.

Проте замість того, щоб приносити кошти в сільський бюджет, будівля понад 20 років стоїть пусткою, – йдеться у листі, який надійшов на адресу «Волинського Агентства Розслідувань».

За свідченнями старожилів, маєток був побудований на поч. 20-х років ХХ століття останнім польським паном Генріхом Керною.

Людська жадібність губить природу

w5LB1qgkY78Із приходом перших теплих днів весни, в місцях поширення підсніжників природа починає пробуджуватись. Підсніжник, або підсніжник білосніжний – це Червонокнижна рослина, яка охороняється законом. Втім у питаннях збереження природи і питаннях швидких грошей – як не дивно гроші перемагають, а підсніжники починають поступово зникати.